Основні тенденції розвитку ШІ у жовтні 2025 року:
Великі технологічні компанії дедалі частіше формують альянси або прагнуть до автономії у критичних напрямах – від виробництва чипів до управління обчислювальними ресурсами. Партнерства, як-от BlackRock – Microsoft – Nvidia – xAI, Anthropic – Google і OpenAI – AMD, свідчать про перехід до закритих індустріальних блоків, які поєднують фінансовий, технологічний та енергетичний потенціал для зміцнення суверенітету у сфері ШІ.
Індія швидко стає одним із центрів світової ШІ-економіки. Світові гіганти активно інвестують у дата-центри, дослідницькі лабораторії та навчальні програми, прагнучи зменшити залежність від Китаю. Країна перетворюється на третій глобальний полюс між США та КНР.
Попри ознаки «бульбашки», розвиток ШІ має матеріальну основу – інвестиції у дата-центри, енергомережі й виробництво напівпровідників. Хоча ринок перенасичений і багато проєктів поки збиткові, індустрія залишається одним із рушіїв світової економіки.
ЄС активізував зусилля у сфері ШІ, розширюючи мережу «фабрик ШІ» до 19 хабів і створюючи віртуальний інститут RAISE для об’єднання наукових ресурсів. Європа формує власну екосистему розробки та використання ШІ без залежності від зовнішніх постачальників.
У США стрімке зростання дата-центрів спричиняє енергетичні виклики – подекуди тарифи зросли на 267 %. Конгрес обговорює законодавчі обмеження, а IT-гіганти, як-от Google, інвестують у власні джерела енергії, включно з атомними станціями.
Обчислювальні потужності у світі зростають. Meta, Nvidia, OpenAI, Oracle і SoftBank реалізують гігантські інфраструктурні проєкти, а нові персональні суперкомп’ютери демократизують доступ до глибинного навчання.
ШІ трансформує кіноіндустрію: генеративні моделі створюють реалістичних цифрових акторів, ставлячи під питання права на зображення та змінюючи економіку кіновиробництва.
Водночас зростає екологічне навантаження від дата-центрів, що споживають великі обсяги електроенергії та води. Це робить питання екологічного регулювання ШІ все більш актуальним.
ШІ стає інструментом когнітивних війн: використовується для створення фейків і маніпулятивних наративів, зокрема у проросійських кампаніях. Однак ті ж технології застосовуються і для протидії – автоматичного виявлення та нейтралізації дезінформації, формуючи основу проактивної інформаційної оборони.
